Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [32]
політика [447]
оперативно
регіон [1592]
місцеві новини
світ [70]
планета
культура [177]
історія
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » регіон

Родинам учасників АТО міська влада Кіровограда виділила землю на скотомогильнику
 

 

, Любов Попович

2109«КП» уже повідомляла, що в Кіровограді зчинився скандал навколо виділення земельних ділянок учасникам АТО. Міська влада вже настільки загралася, що воякам, які повернулися з одного фронту, довелося влаштувати інший – за землю, яку держава гарантувала кожному. Минулого тижня бійці заблокували засідання сесії міськради. А все тому, що, борючись із несправедливістю на сході, зіткнулися з такою ж тут, на мирній території. Чому так, розповіла «КП» заступник голови громадської організації «Спілка об’єднаних війною жінок» Лора Панасюк.

–Чому ми заблокували трибуну на сесії міської ради? Насправді причина бере свій початок ще з минулого року, – пояснює Лора Панасюк. – Торік у серпні матері учасників АТО разом із ініціативною групою, до якої увійшли члени сімей учасників АТО, звернулася до міської ради, аби їхнім дітям виділили землю на Лелеківці. Тоді їм сказали, що вільних ділянок там немає, якщо знайдете таку, то ми вам її виділимо. Така ділянка землі, яку ніхто не обробляв, знайшлася, але у неї був орендар – ТОВ «Салют». Люди звернулися до мене, як до юриста. Але згодом звернень побільшало, тож виникла потреба у створенні громадської організації, яка б допомагала учасникам АТО вирішувати саме такі питання. На початку жовтня минулого року у міській раді ми провели загальні збори разом із військовими, де нам повідомили, що міська влада може виділяти землю на Масляниківці і Катранівці. Ми підняли питання про Лелеківку, на що почули відповідь, що там земля знаходиться в оренді і навряд чи її повернуть у власність громади.

Відтоді активісти громадської організації почали вести свій облік людей, щоб розуміти, скільки бажаючих її отримати на Лелеківці.

– Ми знайшли адвоката Андрія Кінаша, який погодився нам допомогти і з яким міська рада уклала безоплатну угоду, щоб звернутися в суд про повернення землі, – розповідає активістка. – Нам також допомагав командир третього полку спецпризначення Віталій Пікулін. Саме завдяки їм ТОВ «Салют», яке орендувало землю на Лелеківці, погодилося передати її у власність громади, але за умови, що ділянки нададуть тільки учасникам АТО і нікому іншому. Так, маючи на руках мирову угоду, «Салют» повернув місту 38 гектар землі. А тим часом міська влада формувала власні списки бажаючих отримати землю. Лора Панасюк каже, вони ніде не затверджувалися, ні на яких зборах не розглядалися. Крім того, у цих списках то з’являлися прізвища, потім кудись зникали, або випливали знову, але під іншим номером. Таким чином там назбиралося понад півтисячі людей.

–Ми звернулися у міську раду: що ж ви робите? Земля ж не гумова, навіщо обіцяти людям те, чого немає? – каже жінка. – Ми представляли інтереси трьох сотень людей, які до нас звернулися. Враховуючи те, що більшість із них – спецпризначенці третього полку, саме цей полк надав приміщення для проведення загальних зборів, на яких вирішили, що першочергово отримають земельні наділи сім’ї загиблих, поранені, інваліди АТО, а потім решта бажаючих. 23 квітня цього року всі заяви були зареєстровані у центрі надання адміністративних послуг. До цього жодної заяви на виділення земельної ділянки там зареєстровано не було. 

Таким чином, зауважує співрозмовниця «КП», начебто все вдалося узгодити для ухвалення рішення про виділення землі. Проте в.о. мера, секретар міськради Іван Марковський неочікувано заявив, що у списку 97 людей – не кіровоградці, отже їм треба відмовити. Активісти ж наполягали на своєму, наголошуючи, що відмова – незаконна і кожен громадянин має право на отримання земельної ділянки незалежно від того, де він зареєстрований. 

Після довгих переговорів врешті вийшли на 336 ділянок. Саме цей список винесли на погоджувальну комісію, яка мала розглянути їх 23 червня. Але на засідання погоджувальної комісії дивним чином представників громадської організації не запросили. А вже наступного дня – 24 червня – раптом повідомили, що проект рішення, затверджений земельною комісією, містить прізвища лише 76 осіб.

– Чому тільки такій кількості людей? – запитали ми тоді у Марковського. А він тоді нам каже: іде війна і нам треба, щоб земля була про запас. Ми таку позицію розуміємо, як бажання вести якусь підкилимну гру, аби потім, коли виділятимуть землю кільком особам, важко було проконтролювати, кому її дають. Марковський на сесії сказав, що є тільки 76 ділянок, більше землі на Лелеківці немає. А як же немає, коли масив вміщує 336 ділянок? На наступну комісію, яка відбулася вже 30 червня, знову пропонується проект рішення про виділення землі 336 учасникам АТО, але комісія залишає пропозицію виділити землю тільки 76 особам. І цей проект рішення винесли на розгляд сесії 2 липня. На сесії Марковський аргументував, що землю виділяють тільки сім’ям загиблих в АТО й інвалідам. Хочу запитати його: учасник АТО, який там перебував рік, брав участь у бойових діях під Дебальцевим, у Донецькому аеропорту, який вийшов із Іловайського котла і при цьому залишився живим, не має права на землю?! І тепер за це ми повинні його виключити зі списку і не дати належний шматок землі? Військовослужбовець зараз воює на передовій, як йому повідомити: вибач, ти живий і не поранений, тому землю тобі не дадуть. Хіба це справедливо? – риторично запитує Лора Панасюк.

Жінка зауважує, що справедливо обурюються й матері, чиї сини по теперішній час перебувають в АТО. Вони теж запитують, хіба їхні діти гірші, що їх не поранили і не вбили, за що тепер не дають землю? І погоджуються з бійцем третього полку Віктором Дудіним, який сказав: «Може зробимо ротацію, хай депутати міської ради підуть повоюють».

– Щоб затягти час із виділенням землі, чиновники намагалися зіштовхнути лобами батальйони, були навіть спроби налаштувати сім’ї учасників АТО проти активістів громадської організації та сім’ї, які втратили чоловіків із тими родинами, у яких живі воюють. Усе робилося для того, щоб отримати необмежений доступ до розпорядження земельною ділянкою, – розповідає про цинізм міської влади заступниця голови громадської організації.

На сьогоднішній день питання виділення ділянок так і залишається невирішеним. 336 осіб все ще чекають на гарантовану законом землю. Міська ж влада Кіровограда тим часом погоджень жодних не дає, так само і не відмовляє учасникам АТО. Натомість громадська організація «Спілка об’єднаних війною жінок» заявляє, робитиме все залежне, щоб усі 336 осіб, чиї інтереси вона представляє, отримали землю.

Разом із тим Лора Панасюк каже, що такого ажіотажу навколо виділення землі не було, поки розподілялася земля на Масляниківці і Катранівці і доки питання не торкнулося землі на Лелеківці. А причина, припускає вона, у вартості ділянок. Адже на Лелеківці земля дорожча, ніж на Масляниківці і Катранівці.

– До речі, там теж були проблеми із наділом земельних ділянок воякам. То міська рада виділила ділянку, яка вже була у чиїйсь власності, то розподілила землі сусідньої Соколівської сільради, то нарізала ділянку у ярузі, де взагалі будувати не можна. На Катранівці начебто виділяли землю без проблем, але згодом з’ясувалося, що частина її знаходиться у промисловій зоні. Але найгірше і найцинічніше те, що там виділили земельні ділянки майже на скотомогильнику. Люди знаходили кістки, роги худоби... Офіційно це не промислова зона, але фактично – скотомогильник. Коли ж почали про це казати, чиновники запропонували брати у санстанції висновки про придатність землі для користування, а цей документ коштує близько тисячі гривень. Зрозуміло, що багато хто просто відмовився від такої подачки, – констатує співрозмовниця «КП».

Лора Панасюк каже, що Марковський заявляє, ніби Кіровоград у числі перших із виділення землі учасникам АТО. Але ж яку землю дають воякам, – про це мовчить…
Категорія: регіон | Додав: sokil (13.07.2015)
Переглядів: 145 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: