Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [32]
політика [447]
оперативно
регіон [1592]
місцеві новини
світ [70]
планета
культура [177]
історія
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » регіон

Перейменування Кіровограда: «рулять» монархісти і плагіатори
 

 

  Кіровоград невдовзі  перейменують. Досі  згуртованою була тільки компанія прихильників назви Єлисаветград. Опоненти   не мали єдиного варіанту і аж оце ніби  оформилася групка, що  послала куди слід  пропозицію назвати обласне місто в центрі України Златополем.

   На цій назві наполягав, зокрема, професор Григорій Клочек  із Кіровоградського педуніверститету імені Винниченка. Мовляв, у цьому найменні милозвучні два «л»  і до того ж назва  відтворює  красу нашого краю із золотими нивами, посівами , колосками чи якось так. Ну, а золото, підпряглися  однодумці - коштовний метал, він же й благородний, символ багатства , процвітання тощо.

   Я не професор, мої численні достоїнства  концентруються   в іншій площині . Але як і ті, хто голосував за Златополь, писати вмію і тому почну:не треба мені навішувати  той  Златополь. Хоча стоп, спочатку треба розправитись із Єлисаветградом.

   У цієї назви є одна  преференція - так називалося місто на самому початку виникнення. До того, як не плазуй по  мапах  місцевості з часів середньовіччя, ніяких міських поселень з іншими назвами на місці нинішнього Кіровограда не виявиш. Симпатизанти Єлисаветграда  мені та  багатьом іншим(і «златопольцям» теж) неприємні не тільки і не стільки тому, що пропонують повернути місту ім’я, що з’явилося на честь тодішньої російської цариці . Дратують  недолугі намагання довести, що тут малася на увазі свята Єлиз(чи с?)авета.

     Для кого свята? Для віруючих певної конфесії? А чи всі жителі міста до неї належать? І яке відношення до українського міста має  біблейський персонаж із Близького Сходу? Яка така її заслуга в розвитку краю? А ніякої, «святу»  просто притягнуть за вуха( рукава, спідницю, коси), аби відкараскатися від одіозної цариці.

    О` кей, можна було б на секунду  припустити, що Єлис(чи з?)авета справді така свята,  що гріх не  мати штампу зі згадкою про неї в паспорті( атестаті, дипломі, довідці про несудимість , епікризі  гінеколога  про двадцять тижнів  вагітності.).За обов’язкової умови: якби  місто об`єлисаветили тоді, коли на троні був монарх з іншим ім’ям!

     На глобусі є  міста  з іменами святих - Сан-Паулу, Сент-Пол, Санто-Домінго,Сан-Франциско…Зрештою, навіть Санкт-Петербург, названий так підлизами у часи царювання Петра І, першою частиною   імені  залишив собі простір для маневру. У Єлисаветграда нема такої зачіпки .Наміри її доліпити такі зухвалі і водночас жалюгідні, що  цієї назви не дуже хотілося б навіть  тоді, якби котрась із Єлиз(чи с?)авет  пересадила всіх хабарників,  відремонтувала всі дороги  і  відучила городян   мочитися  в ліфтах.

       Отож обох  Є-т - у нокаут.

      Тепер обгриземо до кісточок та хрящиків пропонований Златополь.

   Вельмишановне прозлатопольське панство, серед якого філологи , літератори  і взагалі освічені люди, мало би  знати: не все те золото, що блищить. І не все те золото, що жовте. Раніше золотарями називали асенізаторів. Золотими(жовтими) поля бувають і через засилля на них  бур`яну свиріпи. А якщо ниви епізодично жовті від культурних рослин(стиглої пшениці, ріпаку , соняхів), то таких полів - навалом у  всьому помірному кліматичному поясі  включно з  південною  півкулею. Не вірите - гляньте на супутникову карту. Так що  Кіровоградщина тут зовсім не унікальна.

   Далі. Злато - не українське слово. «Златая цепь на дубе том», «Там цар Кощей над златом чахнет», «Он не доступен звону злата» - рядки з творів талановитих, проте  іноземних поетів.

   Прив’язка ж до   покладів кіровоградського золота - то взагалі хохма. Де можна знайти самородки чи хоча б намити піску? Де  надходження в бюджет від продажу коштовного металу, де робочі місця на копальнях? Де хоча б один ланцюжок із  місцевого золота, хоча б один перстеньок, хоча б  невагоме кільце для пірсингу пупка, я вас питаю?

  Та найганебніше інше. Златополь як топонім уже був на карті України до другої половини ХХ ст., залишився в історії, біографіях відомих людей і реально існує сьогодні. Це північна частина райцентру Новомиргород на Кіровоградщині(!), колишнє єврейсько-польське містечко. Назву Златополь йому дала чи то російська цариця(!) Катерина  ІІ ,чи то її милий друг Потьомкін. Про цей Златополь є ґрунтовна стаття  у Вікіпедії- - невже титуловані  науковці, краєзнавці  та письменники її не читали?

     Скажу ще більше - є два офіційних Златополі на Дніпропетровщині та Запоріжжі. У даному контексті  ще один Златополь є безсоромним і ,  перепрошую, однозначно тупим копіпастом. Який до того ж передбачає різнобій у написанні –піль чи поль.

    Тому Златополь замість Кіровограда(процитую  ще одного професора - Преображенського з твору іншого закордонного автора київського походження) - « В печку!»

     А що взамін Кірова?  А ексклюзивна назва, яку не сплутаєш з жодною іншою. Політкоректна.На всі часи.Не пов’язана з іменем видатних  людей - бо завтра  когось оголосять ще видатнішим і знову почнеться гризня  топонімічних скорпіонів у банці. Назва  не крадена і така, що має відношення до краю. Вона є: Ексампей!   Хіба не звучить? Даний топонім  буде один на на всій планеті. Так називав нашу місцевість античний історик Геродот.

    Ексампей не  викликає жодних  двозначних асоціацій. Це вам не Херсон, Коростишів, Чортків,  Кобеляки, Жлобин, Борщів, Крижопіль. А що коїться   з назвами в ботаніці, вау! Мало не на всіх альпінаріях  буяє гейхера - то взагалі аут.

     Ексампей  назва не  загарбницька, скіфська -  чого ж цуратися своїх предків? Існують же в Кіровограді  тюркські  топоніми Інгул і Сугоклея та італійський чи іспанський Біанка, хоча ці народи ніколи не були тут аборигенами. А скіфи - були, розпанахані бульдозерами та  мародерами і забудовані генделиками кургани вам у свідки.

      Ексампей перекладається як священний шлях - і тут  прискіпатися немає до чого. І в силу  строку давності скіфи та Геродот на авторські права не претендуватимуть.

 Катерина Дашко

Категорія: регіон | Додав: sokil (11.05.2015)
Переглядів: 119 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: