Главная | Регистрация | Вход Приветствую Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Категорії розділу
Мої статті [32]
політика [447]
оперативно
регіон [1592]
місцеві новини
світ [70]
планета
культура [177]
історія
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Каталог статей


Головна » Статті » регіон

НАУКОВІ ВИДАННЯ. КІРОВОГРАДЩИНА – ПОЛЬЩА: ТВОРЧІ ЗВ’ЯЗКИ
 

  Кандидат історичних наук доцент Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка Сергій Шевченко багато років досліджує  ц тему зв’язків національних культур двох слов’янських народів – польського і українського. Вона була започаткована працею автора «На пограниччі культур: Кіровоградщина – Польща в літературних зв’язках (ХІХ початок ХХІ ст.)», що побачила світ 2004 року. Продовженням теми стала робота Сергія Івановича «Кіровоградщина в українсько-польських зв’язках. Освіта і наука. (1820-ті -  початок 2000 рр.)»… З нею читач мав можливість познайомитися у 2008 році. Самі назви видань свідчать про спрямованість досліджень автора, предметом вивчення яких були наука, освіта, література, закладені ще великими нашими попередниками Тарасом Шевченком, Іваном Франком, Михайлом Грушевським.

  І ось тепер нове повернення науковця до теми. Цього разу С. Шевченко на основі архівних документів та інших першоджерел, у тому числі сучасної періодики і епістолярії, аналізує мистецькі зв’язки  Польщі і Кіровоградщини. А ці зв’язки досить міцні і тривалі, зародилися вони ще у XVIII столітті на землях теперішнього Знам’янського району, де у селі Припутнях (тепер у складі Мошориного) поселився козацький філософ і поет Семен Климовський. Його епохальний твір – пісня «Їхав козак за Дунай» чарівним птахом випурхнула з Приінгульських степів і полонила увесь культурний світ. «До неї зверталися польські композитори  й поети романтичного спрямування, прихильні до української козацької поезії, -  відзначає автор. – Богдан Залеський написав поезію «Дума гетьмана Косинського», котру 1823 року композитор Ігнацій Козловський поклав на музику… Композитор К. Ліпінський і поет А. Совінський популяризують «Їхав козак за Дунай» серед французів…Польська культура стала першою в Європі, котра весла до свого середовища українські пісні».

  Найвідомішим польським композитором і музикантом, чиї життя тісно пов’язане з історією Центральної України загалом і Кіровоградщини зокрема, є Кароль Шимановський. Значна частина цього «другого після Шопена» (визначення польських музикознавців) композитора Польщі минула у наших краях. Про Шимановського існує безліч літератури в Україні, у Кіровограді. У обласному центрі до середини 80-х років минулого століття стояв будинок на вулиці Гоголя, 42, де сім’я композитора жила кілька років. Про це повідомляла мармурова  меморіальна дошка з відповідним текстом, написаним українською і польською мовами. На жаль, ні будинок, ні дошк до сьогодні не збереглися. Торік прихильники  пам’яті великого поляка зробили вкрай невдалу спробу увічнити його у іншій меморіальній дошці. Та ні місце, ні, насамперед, епізод життя Шимановського у Єлисаветграді 1917-1919 років, обрано без належного вивчення та аналізу, що викликає справедливе нарікання прихильників композитора у нашому місті. З цим погодиться, думаю, і польська громада. С. Шевченко єлисаветградський період життя Шимановського аналізує досить чітко і виразно.

  Театральні зв’язки Центральної України з Польщею розпочалися з 1892 року завдяки таланту і натхненню  засновника українського професіонального театру Марка Кропивницького. Він був першим театральним діячем України, хто познайомив варшавського глядача з перлинами національної сцени – оперою Семена Гулака-Артемовського «Запорожець за Дунаєм», драмою Івана Котлревського «Наталка Полтавка», комедією Михайла Старицького «За двома зайцями», сценічною драматургією Івана Карпенка-Карого та власною. Українська трупа буквально полонила поляків, Іван Франко оцінив майстерність наших земляків визначенням – «оригінальний український репертуар». Значення такої оцінки можна усвідомити, знаючи Франка як постійного відвідувача театрів Львова, Відня, Варшави. У часи наступного приїзду колективу Кропивницького у Польщу, він збагатив свій творчий репертуар драмою польського романтика Юліуша Словацького «Мазепа». Охоче відвідували польські любителі театру гастролі до Варшави труп Миколи Садовського, Панаса Саксаганського, насолоджуючись грою неперевершеної Марії Заньковецької. Виступи майстрів сцени з міста над сивим Інгулом дуже тепло сприймала і відзначала польська критика. Про це знаходимо немало свідчень у праці Сергія Шевченка. Так само, як сприйняття українським глядачем творів польських драматургів.

  У січні цього року шанувальники  живопису мали можливість оглянути чудовий твір польського художника-баталіста Войцеха Коссака «Кривава неділя у Петербурзі 9 січня 1905 року».  Це історичне полотно було передане Кіровограду у 1963 році і довгий час служило окрасою експозицій місцевої картинної галереї. Тисячі відвідувачів з насолодою оглядали грандіозне полотно розміром 385 на 800 сантиметрів. Пізніше над відновленням картини працювали реставратори і відтепер робота талановитого польського митця стала справжньою перлиною серед найкращих експонатів Кіровоградського художнього музею, де  нею можуть помилуватися любителі живопису усієї України. Геніальне творіння Коссака стало ще одним мистецьким ланцюгом, що єднає Кіровоградщину з Польщею. І про це нам нагадує праця Сергія Шевченка. Автор повертає читачів у середину ХІХ століття, знайомлячи його з життям польської художниці Анни Билинської, народженої у місті Златополі (тепер входить до складу Новомиргорода). Творчість нашої землячки – польської художниці – високо оцінена у Англії, Німеччині, США. Билинська удостоєна найвищої нагороди Франції – ордена Почесного легіону, медалей виставок та академій мистецтв. С Шевченко досліджує життєпис ще однієї яскравої особистості з когорти майстрів пензля. Уродженка Голти (тепер Одеська область) Казимира Адамська на початку ХХ років вступає до гімназії Єфимовської у Єлисаветграді. По її закінченні здобуває фахову освіту у Київській академії мистецтв. У квітні 1913 року взяла участь у Першій художній виставці, розгорнутій у місті над Інгулом.

  Автор досліджує творчі зв’язки двох народів і засобами хореографії – адже здавна народ висловлював у танцях та одягу артистів свої національні риси, особливо за умов переслідування і заборон у царській імперії мов, книг підневільних Росії народів. У праці Сергія Шевченка показані різнобічні цікаві творчі зв’язки митців нашої області з представниками інтелігенції сусідньої Польщі, які розвиваються і міцніють протягом кількох століть, духовно збагачуючи народи обох країн. Видання зацікавить викладачів шкіл, студентів, краєзнавців, творчих працівників музеїв, усіх, хто любить мистецтво.

                                                                                              ЮРІЙ МАТІВОС.   

Категорія: регіон | Додав: sokil (10.04.2015)
Переглядів: 112 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: